Словник української мови (1927)/запищати
| ◀ запишніти | Словник української мови З запищати |
запідпідьомкати ▶ |
|
Запища́ти, щу́, щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
| ◀ запишніти | Словник української мови Борис Грінченко З запищати |
запідпідьомкати ▶ |
|
Словник української мови — З
запищати
Борис Грінченко
1927
Запища́ти, щу́, щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.