Словник української мови (1927)/запрячи
| ◀ запрятка | Словник української мови З запрячи |
запсувати ▶ |
|
Запрячи́, ряжу́, же́ш, гл. = Запрягти́. Желех.
| ◀ запрятка | Словник української мови Борис Грінченко З запрячи |
запсувати ▶ |
|
Словник української мови — З
запрячи
Борис Грінченко
1927
Запрячи́, ряжу́, же́ш, гл. = Запрягти́. Желех.