Словник української мови (1927)/запрядач
| ◀ запрядати | Словник української мови З запрядач |
запрядувати ▶ |
|
Запря́дач, ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.
| ◀ запрядати | Словник української мови Борис Грінченко З запрядач |
запрядувати ▶ |
|
Словник української мови — З
запрядач
Борис Грінченко
1927
Запря́дач, ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.