Словник української мови (1927)/запротивити
| ◀ запротестувати | Словник української мови З запротивити |
запроторювати ▶ |
|
Запроти́вити, влю, виш, гл. Повредить, подействовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.
| ◀ запротестувати | Словник української мови Борис Грінченко З запротивити |
запроторювати ▶ |
|
Словник української мови — З
запротивити
Борис Грінченко
1927
Запроти́вити, влю, виш, гл. Повредить, подействовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.