Словник української мови (1927)/запосудитися
| ◀ запосудити | Словник української мови З запосудитися |
запосягати ▶ |
|
*Запосу́дитися, джуся, дишся, гл. (чим). Одолжить (что). Сл. Нік.
| ◀ запосудити | Словник української мови Борис Грінченко З запосудитися |
запосягати ▶ |
|
Словник української мови — З
запосудитися
Борис Грінченко
1927
*Запосу́дитися, джуся, дишся, гл. (чим). Одолжить (что). Сл. Нік.