Словник української мови (1927)/запорядити
| ◀ запоряд | Словник української мови З запорядити |
запорядкувати ▶ |
|
Запоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
| ◀ запоряд | Словник української мови Борис Грінченко З запорядити |
запорядкувати ▶ |
|
Словник української мови — З
запорядити
Борис Грінченко
1927
Запоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.