Словник української мови (1927)/запоряд
| ◀ запоручити | Словник української мови З запоряд |
запорядити ▶ |
|
I. Запоря́д, нар. Один за другим. Вх. Лем. 416.
*II. Запоря́д, ду и запоря́док, дку, м. Порядок. Желех.
| ◀ запоручити | Словник української мови Борис Грінченко З запоряд |
запорядити ▶ |
|
Словник української мови — З
запоряд
Борис Грінченко
1927
I. Запоря́д, нар. Один за другим. Вх. Лем. 416.
*II. Запоря́д, ду и запоря́док, дку, м. Порядок. Желех.