Словник української мови (1927)/запопадливо
| ◀ запопадливий | Словник української мови З запопадливо |
запопадний ▶ |
|
*Запопа́дливо, нар. Ревностно, старательно. Заходився міркувати і заподливо братися до того, щоб запомогти землякові. Кон.
| ◀ запопадливий | Словник української мови Борис Грінченко З запопадливо |
запопадний ▶ |
|
Словник української мови — З
запопадливо
Борис Грінченко
1927
*Запопа́дливо, нар. Ревностно, старательно. Заходився міркувати і заподливо братися до того, щоб запомогти землякові. Кон.