Словник української мови (1927)/заполітати
| ◀ заполіскувати | Словник української мови З заполітати |
заполовіти ▶ |
|
Заполіта́ти, та́ю, єш, гл. Залетать вперед; забегать мысленно вперед. Чи їстимете… — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи! Канев. у.