Словник української мови (1927)/заполовіти
| ◀ заполітати | Словник української мови З заполовіти |
заполонити ▶ |
|
Заполові́ти, ві́ю, єш, гл. Зажелтеть, зарыжеть. Жито заполовіло — жнива надходять. *Ой у полі вітер віє, а жито половіє. Нп.
| ◀ заполітати | Словник української мови Борис Грінченко З заполовіти |
заполонити ▶ |
|
Словник української мови — З
заполовіти
Борис Грінченко
1927
Заполові́ти, ві́ю, єш, гл. Зажелтеть, зарыжеть. Жито заполовіло — жнива надходять. *Ой у полі вітер віє, а жито половіє. Нп.