Словник української мови (1927)/запобігучий
| ◀ запобіглий | Словник української мови З запобігучий |
запобіжний ▶ |
|
*Запобі́глий, а, е и запобігу́чий (-гу́щий), а, е. 1) Предусмотрительный. 2) Заискивающий, льстивый. Сл. Нік.
| ◀ запобіглий | Словник української мови Борис Грінченко З запобігучий |
запобіжний ▶ |
|
Словник української мови — З
запобігучий
Борис Грінченко
1927
*Запобі́глий, а, е и запобігу́чий (-гу́щий), а, е. 1) Предусмотрительный. 2) Заискивающий, льстивый. Сл. Нік.