Словник української мови (1927)/запобіглий
| ◀ запобігливий | Словник української мови З запобіглий |
запобігучий ▶ |
|
*Запобі́глий, а, е и запобігу́чий (-гу́щий), а, е. 1) Предусмотрительный. 2) Заискивающий, льстивый. Сл. Нік.
| ◀ запобігливий | Словник української мови Борис Грінченко З запобіглий |
запобігучий ▶ |
|
Словник української мови — З
запобіглий
Борис Грінченко
1927
*Запобі́глий, а, е и запобігу́чий (-гу́щий), а, е. 1) Предусмотрительный. 2) Заискивающий, льстивый. Сл. Нік.