Словник української мови (1927)/запалюватися

by Борис Грінченко

◀ запалювати

Словник української мови Борис Грінченко З запалюватися

запаморока ▶

Київ: Горно, 1927

Запа́люватися, лююся, єшся, сов. в. запали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Загораться, загореться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. НВолын. у. 3) Загорать, загореть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. I. 26. 4) Краснеть, покраснеть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.