Словник української мови (1927)/запалахкотіти
| ◀ запалати | Словник української мови З запалахкотіти |
запаленіти ▶ |
|
Запалахкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. I. 43. І в очах стома свічками запалахкотіло. Рудан. I. 77.