Словник української мови (1927)/запалати
◀ запала | Словник української мови З запалати |
запалахкотіти ▶ |
|
Запала́ти, ла́ю, єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
◀ запала | Словник української мови Борис Грінченко З запалати |
запалахкотіти ▶ |
|
Словник української мови — З
запалати
Борис Грінченко
1927
Запала́ти, ла́ю, єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.