Словник української мови (1927)/запад

by Борис Грінченко

◀ запагубити

Словник української мови Борис Грінченко З запад

западати ▶

Київ: Горно, 1927

За́пад, ду, м. 1) В выражении: за́пад-со́нця — запад. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. 2) См. Єтір. Шух. I. 226. *3) Завал, понижение, опускание некоторой площади земли. Пир. у., Конон. См. За́падень.