Словник української мови (1927)/занечуяти
| ◀ занечогіти | Словник української мови З занечуяти |
занив ▶ |
|
Занечу́яти, чу́ю, єш, гл. Потерять слух, оглохнуть.
| ◀ занечогіти | Словник української мови Борис Грінченко З занечуяти |
занив ▶ |
|
Словник української мови — З
занечуяти
Борис Грінченко
1927
Занечу́яти, чу́ю, єш, гл. Потерять слух, оглохнуть.