Словник української мови (1927)/занечогіти
| ◀ занечогілий | Словник української мови З занечогіти |
занечуяти ▶ |
|
*Занечогі́ти, гі́ю, єш, гл. Придти в упадок. Як тільки ти почуєш, що хто-небудь і де-небудь занечогіє, йди до нього. Гринч. Из у. нар.
| ◀ занечогілий | Словник української мови Борис Грінченко З занечогіти |
занечуяти ▶ |
|
Словник української мови — З
занечогіти
Борис Грінченко
1927
*Занечогі́ти, гі́ю, єш, гл. Придти в упадок. Як тільки ти почуєш, що хто-небудь і де-небудь занечогіє, йди до нього. Гринч. Из у. нар.