Словник української мови (1927)/заневірніти
| ◀ заневірнити | Словник української мови З заневірніти |
заневірняти ▶ |
|
Заневірні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Подурнеть, известись, истощиться. Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала. 2) Сделаться дурным, гадким.