Словник української мови (1927)/заневільний
| ◀ заневинно | Словник української мови З заневільний |
заневірнити ▶ |
|
Заневі́льний, а, е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
| ◀ заневинно | Словник української мови Борис Грінченко З заневільний |
заневірнити ▶ |
|
Словник української мови — З
заневільний
Борис Грінченко
1927
Заневі́льний, а, е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.