Словник української мови (1927)/занадити
| ◀ занаджувати | Словник української мови З занадити |
занадитися ▶ |
|
Зана́джувати, жую, єш, сов. в. зана́дити, джу, диш, гл. Завлекать, завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
| ◀ занаджувати | Словник української мови Борис Грінченко З занадити |
занадитися ▶ |
|
Словник української мови — З
занадити
Борис Грінченко
1927
Зана́джувати, жую, єш, сов. в. зана́дити, джу, диш, гл. Завлекать, завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.