Словник української мови (1927)/заміристий
| ◀ замірати | Словник української мови З заміристий |
замірити ▶ |
|
Замі́ристий, а, е. *1) Обдуманный, осмысленный. Желех. *2) Смелый, удалой. Желех. *3) Хитроумный, предприимчивый, себе на уме. Сл. Нік. Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166. *Балакучий, укладливий, заміристий, аж-аж! Крим. *Він парубчина… заміристий, з клепкою в голові. Кон.