Словник української мови (1927)/замогати
◀ замовчувати | Словник української мови З замогати |
замогильний ▶ |
|
Замога́ти, га́ю, єш, сов. в. замогти́, жу, жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолевать, одолеть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. Каменец. у. 2) Быть в состоянии.