Словник української мови (1927)/замовчувати

by Борис Грінченко

◀ замовчати

Словник української мови Борис Грінченко З замовчувати

замогати ▶

Київ: Горно, 1927

Замо́вчувати, чую, єш, сов. в. замо́вча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Замалчивать, замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Макс. (1849). 29. Лучче замовчім, ніж закричім. Ном. 3495. *2) Умолкать, умолчать, умолкнуть. Сл. Нік.