Словник української мови (1927)/замлілий

by Борис Грінченко

◀ замлівати

Словник української мови Борис Грінченко З замлілий

замліти ▶

Київ: Горно, 1927

Замлі́лий, а, е. Вялый, ослабевший, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. I. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.