Словник української мови (1927)/замелювати
◀ замелькати | Словник української мови З замелювати |
замелюватися ▶ |
|
Заме́лювати, люю, єш, гл. Закатываться; сходить в сторону. Сани замелюють. К. Михальч. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать. К. Михальч.