Словник української мови (1927)/замелькати
◀ замельдуватися | Словник української мови З замелькати |
замелювати ▶ |
|
*Заме́лькати, каю, єш, гл. Замелькать, засверкать. Побіг, тільки ногами замелькав. Крим.
◀ замельдуватися | Словник української мови Борис Грінченко З замелькати |
замелювати ▶ |
|
Словник української мови — З
замелькати
Борис Грінченко
1927
*Заме́лькати, каю, єш, гл. Замелькать, засверкать. Побіг, тільки ногами замелькав. Крим.