Словник української мови (1927)/замарити
| ◀ заманячити | Словник української мови З замарити |
замаритися ▶ |
|
Зама́рити, рю, риш, гл. Возмечтать.
| ◀ заманячити | Словник української мови Борис Грінченко З замарити |
замаритися ▶ |
|
Словник української мови — З
замарити
Борис Грінченко
1927
Зама́рити, рю, риш, гл. Возмечтать.