Словник української мови (1927)/закуркувати

by Борис Грінченко

◀ закуріти

Словник української мови Борис Грінченко З закуркувати

закурникати ▶

Київ: Горно, 1927

Закуркува́ти, ку́ю, єш, гл. Закурлыкать (об орлах). Встречено в фальсифицированной думе «Поход на поляков». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.