Словник української мови (1927)/закудлувати
| ◀ закудлати | Словник української мови З закудлувати |
закуйовдити ▶ |
|
Заку́длувати, лую, єш, сов. в. заку́длати, лаю, єш, гл. Ерошить, вз'ерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
| ◀ закудлати | Словник української мови Борис Грінченко З закудлувати |
закуйовдити ▶ |
|
Словник української мови — З
закудлувати
Борис Грінченко
1927
Заку́длувати, лую, єш, сов. в. заку́длати, лаю, єш, гл. Ерошить, вз'ерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.