Словник української мови (1927)/закудлати
| ◀ закудикувати | Словник української мови З закудлати |
закудлувати ▶ |
|
Заку́длувати, лую, єш, сов. в. заку́длати, лаю, єш, гл. Ерошить, вз'ерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
| ◀ закудикувати | Словник української мови Борис Грінченко З закудлати |
закудлувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закудлати
Борис Грінченко
1927
Заку́длувати, лую, єш, сов. в. заку́длати, лаю, єш, гл. Ерошить, вз'ерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.