Словник української мови (1927)/заколупити
| ◀ заколочувати | Словник української мови З заколупити |
заколядувати ▶ |
|
Заколупи́ти, плю, пиш *и заколупну́ти, ну́, неш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. I. 119.
| ◀ заколочувати | Словник української мови Борис Грінченко З заколупити |
заколядувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заколупити
Борис Грінченко
1927
Заколупи́ти, плю, пиш *и заколупну́ти, ну́, неш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. I. 119.