Словник української мови (1927)/закапелок
| ◀ закапати | Словник української мови З закапелок |
закарбовувати ▶ |
|
Закапе́лок, лку, м. Место за печкой, печурка, закоулок. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.