Словник української мови (1927)/закамарок
◀ закаляти | Словник української мови З закамарок |
закаменити ▶ |
|
Закама́рок, рку, м. Закоулок, *укромное место. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. I. 54.
◀ закаляти | Словник української мови Борис Грінченко З закамарок |
закаменити ▶ |
|
Словник української мови — З
закамарок
Борис Грінченко
1927
Закама́рок, рку, м. Закоулок, *укромное место. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. I. 54.