Словник української мови (1927)/закаблучувати
| ◀ закаблучити | Словник української мови З закаблучувати |
закавраш ▶ |
|
Закаблу́чувати, чую, єш, сов. в. закаблу́чити, чу, чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
| ◀ закаблучити | Словник української мови Борис Грінченко З закаблучувати |
закавраш ▶ |
|
Словник української мови — З
закаблучувати
Борис Грінченко
1927
Закаблу́чувати, чую, єш, сов. в. закаблу́чити, чу, чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.