Словник української мови (1927)/займань
| ◀ займанщина | Словник української мови З займань |
займати ▶ |
|
За́ймань, ні, ж. 1) = Займанщи́на. По займані, пліндровині шляхетській, живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха… Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) У за́ймані́ бу́ти. О домашних животных: быть заарестованными после поимки на потраве. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. К. С. 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав. Канев. у.