Словник української мови (1927)/заздрість
◀ заздрісно | Словник української мови З заздрість |
заздріти ▶ |
|
За́здрість, рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Ном. № 1713. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37. — ма́ти на ко́го. Завидовать кому. Заздрість має на його. НВолын. у.