Словник української мови (1927)/задзігорити
| ◀ задзичати | Словник української мови З задзігорити |
задзьобувати ▶ |
|
Задзігори́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
| ◀ задзичати | Словник української мови Борис Грінченко З задзігорити |
задзьобувати ▶ |
|
Словник української мови — З
задзігорити
Борис Грінченко
1927
Задзігори́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.