Словник української мови (1927)/задзичати
| ◀ задзижчати | Словник української мови З задзичати |
задзігорити ▶ |
|
Задзижча́ти и задзича́ти, чу́, чи́ш, гл. = Заджижча́ти. Коли не коли задзижчить… роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.