Словник української мови (1927)/загійний
◀ загівляти | Словник української мови З загійний |
загін ▶ |
|
*Загі́йний, а, е. 1) Исцеляющий. 2) Исцелимый. Сл. Нік.
◀ загівляти | Словник української мови Борис Грінченко З загійний |
загін ▶ |
|
Словник української мови — З
загійний
Борис Грінченко
1927
*Загі́йний, а, е. 1) Исцеляющий. 2) Исцелимый. Сл. Нік.