Словник української мови (1927)/загівляти
| ◀ загирити | Словник української мови З загівляти |
загійний ▶ |
|
Загівля́ти, ля́ю, єш, сов. в. загові́ти, ві́ю, єш, гл. Заговляться, заговеться.
| ◀ загирити | Словник української мови Борис Грінченко З загівляти |
загійний ▶ |
|
Словник української мови — З
загівляти
Борис Грінченко
1927
Загівля́ти, ля́ю, єш, сов. в. загові́ти, ві́ю, єш, гл. Заговляться, заговеться.