Словник української мови (1927)/загоготіти
| ◀ заговорюватися | Словник української мови З загоготіти |
загоджувати ▶ |
|
Загоготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Загудеть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.
| ◀ заговорюватися | Словник української мови Борис Грінченко З загоготіти |
загоджувати ▶ |
|
Словник української мови — З
загоготіти
Борис Грінченко
1927
Загоготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Загудеть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.