Словник української мови (1927)/заворожити
| ◀ заворкотати | Словник української мови З заворожити |
заворот ▶ |
|
Заворожи́ти, жу́, жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. I. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.