Словник української мови (1927)/завинитель
◀ завина | Словник української мови З завинитель |
завинити ▶ |
|
Завини́тель, ля, м. Обвинитель. МВ.
◀ завина | Словник української мови Борис Грінченко З завинитель |
завинити ▶ |
|
Словник української мови — З
завинитель
Борис Грінченко
1927
Завини́тель, ля, м. Обвинитель. МВ.