Словник української мови (1927)/завидниця
◀ завидник | Словник української мови З завидниця |
завидно ▶ |
|
Зави́дниця, ці, ж. Завистница.
◀ завидник | Словник української мови Борис Грінченко З завидниця |
завидно ▶ |
|
Словник української мови — З
завидниця
Борис Грінченко
1927
Зави́дниця, ці, ж. Завистница.