Словник української мови (1927)/заважувати
◀ заважніти | Словник української мови З заважувати |
заважуватий ▶ |
|
Зава́жувати, жую, єш, сов. в. зава́жити, жу, жиш. 1) Весить, иметь вес. Скільки пудів вона заважить? Ком. II. 72. 2) Иметь значение, быть важным. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. К. (О. 1862. III. 23). А що? Багато твій заважив розум? К. ЦН. 296.