Словник української мови (1927)/заважніти
| ◀ заважний | Словник української мови З заважніти |
заважувати ▶ |
|
Заважні́ти, ні́ю, єш, гл. = Завагітні́ти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
| ◀ заважний | Словник української мови Борис Грінченко З заважніти |
заважувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заважніти
Борис Грінченко
1927
Заважні́ти, ні́ю, єш, гл. = Завагітні́ти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.