Словник української мови (1927)/з'ясовувати
| ◀ з'ясирити | Словник української мови З з'ясовувати |
з'яструбіти ▶ |
|
З'ясо́вувати, вую, єш, сов. в. з'ясува́ти, су́ю, єш, гл. Выяснять, выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.
| ◀ з'ясирити | Словник української мови Борис Грінченко З з'ясовувати |
з'яструбіти ▶ |
|
Словник української мови — З
з'ясовувати
Борис Грінченко
1927
З'ясо́вувати, вую, єш, сов. в. з'ясува́ти, су́ю, єш, гл. Выяснять, выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.