Словник української мови (1927)/з'ясирити
◀ з'яловіти | Словник української мови З з'ясирити |
з'ясовувати ▶ |
|
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять в неволю, в плен. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
◀ з'яловіти | Словник української мови Борис Грінченко З з'ясирити |
з'ясовувати ▶ |
|
Словник української мови — З
з'ясирити
Борис Грінченко
1927
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять в неволю, в плен. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.