Словник української мови (1927)/жонатий
| ◀ жона | Словник української мови Ж жонатий |
жонва ▶ |
|
*Жонатий, а, е. Женатый, состоящий в браке. Оце я жонатого сина вже виділив. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
| ◀ жона | Словник української мови Борис Грінченко Ж жонатий |
жонва ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жонатий
Борис Грінченко
1927
*Жонатий, а, е. Женатый, состоящий в браке. Оце я жонатого сина вже виділив. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.